Звіт з практики студента за своїм змістом схожий на скорочену версію практичної частини дипломного проєкту. У більшості випадків такий звіт складається з теоретико-практичної частини, щоденника практики та характеристики (відгуку) про роботу студента. Розглянемо детальніше, як швидко, якісно і без проблем заповнити згаданий звіт та подати його на затвердження як обов’язкову складову здобуття знань у вищому навчальному закладі.
Етапи складання звіту та що потрібно, щоб його написати
Звіт з практики складається за вимогами методичних рекомендацій. Ще одним джерелом відповідних рекомендацій можуть бути усні зауваження викладача. Для того, щоб скласти звіт, необхідно отримати первинну інформацію про підприємство або установу, у якій проходить практику студент. Використовуючи ці дані, слід заповнити зразок відповідного звіту. Такі зразки є додатками до методичних рекомендацій. За загальним правилом для складання звіту необхідно зібрати такі вихідні дані:
- повна назва вишу, спеціалізація, факультет, де здобуває освіту студент;
- дані щодо керівника практики у виші та в установі/підприємстві – прізвище, ініціали, назва посади;
- адреса, напрями економічної діяльності та інші вихідні дані установи/підприємства;
- мета та інші ключові показники, пов’язані з проходженням практики;
- часовий проміжок проходження практики в установі або на підприємстві.
До ключових даних слід також додати особливі характеристики підприємства або установи, які пов’язані з її діяльністю та організаційною структурою.
Як заповнювати звіт з практики
Зазвичай обсяг звіту з практики не перевищує 15–20 сторінок друкованого тексту, однак може бути й більшим, якщо це звітування є переддипломним для захисту бакалаврського або магістерського рівнів. У тексті звіту виділяють кілька розділів, характерних для підсумкових робіт:
- Графічно-структурні елементи та вступ – титульна сторінка, зміст, коротка текстова частина із загальним описом практики.
- Визначення актуальності та завдань, об’єкта та предмета практики – описові позиції, схожі з вимогами тез або статтями для збірників, конференційних видань.
- Теоретична та практична (аналітична) частина.
- Опис діяльності на виробництві.
- Застосування визначених, обґрунтованих методів.
- Здобуті результати роботи.
- Пропозиції щодо поліпшення діяльності, аналітичні дослідження роботи установи, бізнес-об’єкта.
Остання частина – висновки, підсумкові дані, список джерел, додатки.
Перелік згаданої інформації свідчить про те, що для якісного та швидкого заповнення звіту з практики необхідно постійно виконувати записи щодо виконання завдань. За наявності відповідних даних заповнення згаданої документації може займати від одного до двох днів.
Акуратне та регулярне заповнення щоденника практики допоможе зорієнтуватися у заповненні відповідних розділів звіту, зокрема щодо результатів роботи, використання методів та здобуття конкретних результатів під час виконання завдань.
