Коли в щелепі не лишається жодного власного зуба, справа виходить за межі усмішки. Змінюється жування, вимова й форма нижньої третини обличчя, а кістка поступово зменшується. Незнімне протезування з опорою на чотири або шість імплантів влаштоване за іншою логікою, ніж звичний знімний протез.
Що відбувається з кісткою після втрати зубів
Кістка щелепи існує рівно настільки, наскільки вона працює. Корінь зуба передає їй жувальне навантаження, і організм підтримує її об’єм. Щойно зуб видалено, навантаження зникає, і ділянка починає розсмоктуватися — спершу по ширині, згодом і по висоті.
Тому людина, яка втратила зуби кілька років тому, приходить до лікаря вже з іншою щелепою, ніж одразу після видалення. Саме через це план починається з томографії, а не з розмови про кількість імплантів.
Чому знімний протез не зупиняє цей процес
Повний знімний протез спирається на слизову оболонку й тримається за рахунок прилягання до піднебіння або ясенного гребеня. Він відновлює вигляд і частину жувальної функції, але навантаження передає не на кістку, а на м’які тканини, які до такої роботи не пристосовані.
Звідси знайомі скарги: протез тисне і з часом зміщується, бо кістка під ним зменшується далі, а сам протез лишається незмінним. До того ж пластина на верхній щелепі закриває піднебіння і змінює сприйняття смаку та температури їжі.
Як влаштована незнімна конструкція
Незнімний протез спирається не на ясна, а на кілька імплантів у кістці. Зверху фіксується суцільний протез із жорстким каркасом: він охоплює весь зубний ряд і працює як одна балка, а не як набір окремих коронок. Зняти таку конструкцію може лише лікар, тож на ніч її не виймають і фіксувальні креми не потрібні.
Як розподіляється жувальне навантаження
Жорсткий каркас перетворює окремі опори на одну систему: зусилля на будь-якій точці зубного ряду розходиться між усіма імплантами. Саме тому чотирьох опор буває достатньо там, де окремі коронки потребували б більшої кількості.
Важливе не стільки число імплантів, скільки відстань між крайніми з них: чим ширше вони розставлені, тим коротшим виходить виступ протеза за останню опору. Цей виступ працює як важіль і навантажує кістку найсильніше, тому його довжину лікар обмежує.
Навіщо задні імпланти ставлять під нахилом
У бічних відділах щелеп кістки найчастіше бракує: зверху проходить верхньощелепна пазуха, знизу — канал із нервом. Поставити там вертикальний імплант потрібної довжини часто неможливо без нарощування кістки.
Нахил дозволяє обійти ці утворення й опертися на щільнішу кістку переднього відділу, яка зберігається краще. Водночас імплант виходить ближче до жувальних зубів, тож опори розсуваються, а важіль скорочується. Через це часто вдається обійтися без кісткової пластики, але вирішує знімок, а не бажання пацієнта.
Чотири опори чи шість
Шість імплантів обирають, коли кістка м’якша, зубний ряд довший, а протилежна щелепа має власні зуби або теж незнімну конструкцію, тобто коли навантаження більше. Має значення й нічне стискання зубів, і стан здоров’я, від якого залежить приживлення.
Різниця між схемами не в тому, що одна краща, а в тому, під який випадок вона розрахована. Як плануються обидва варіанти, описує, зокрема, клініка RelaxDent на сторінці All-on-4 та All-on-6 у Львові, а рішення ухвалюють після томографії та огляду.
Що відбувається після встановлення
Тимчасовий протез часто фіксують у перші дні, щоб людина не лишалася без зубів, але повне жування повертають поступово: імпланти мають зростися з кісткою, тож діють обмеження щодо твердої їжі.
Догляд простіший, ніж здається, але щоденний. Між протезом і яснами лишається проміжок, який чистять йоржиками та іригатором: саме там накопичується наліт і починається запалення. Огляд раз на пів року і професійне чищення прямо впливають на строк служби.
Незнімне протезування не повертає щелепу до стану, який був до втрати зубів, але повертає їй роботу: жування, вимову й опору для тканин обличчя. Чи можливий такий варіант, показує знімок, а не кількість втрачених зубів.
